З питань соціального захисту населення

Внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до пунктів 2-4 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 цього Порядку. Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється у цьому шестимісячному періоді починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Відповідно до пункту 7 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, із 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім’ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра (загальна площа) на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).

Пунктами 23-24 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, визначено, що список внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги формується із застосуванням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі – Єдина система) органами Пенсійного фонду України на підставі поданих заяв після проведення перевірки інформації та подається державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» для формування переліку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги через АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом IBAN) у банку, в якому відкрито рахунок уповноваженої особи (отримувача). Перелік подається до Мінсоцполітики із застосуванням Єдиної системи. Мінсоцполітики формує виплатні відомості та платіжні інструкції для подання Казначейству.

Механізм надання допомоги визначено Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332. Відповідно до пункту 3 Порядку: до складу сім’ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; повнолітні діти, які не перебувають в шлюбі, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім’єю. Членом сім’ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім’ї. Особам, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особам рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, а також особам, які проходять військову службу за контрактом та перебувають на обліку як внутрішньо переміщена особа, допомога призначається на період лікування та проходження реабілітації внаслідок поранень та/або травм, отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях. Склад сім’ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги. До складу сім’ї уповноваженої особи не включаються: особа, яка перебуває на повному державному утриманні; особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною; особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування; особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування); особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов’язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій; законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника); особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

Положення про Централізований банк даних з проблем з інвалідності (далі-ЦБІ), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 121 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025. № 533) визначається Порядком створення функціонування та ведення системи для обліку осіб з інвалідністю в Україні. Щоб долучити дані до ЦБІ з проблем з інвалідністю, або їх оновити можна скориставшись електронним кабінетом особи з інвалідністю за допомогою КЕП (електронного підпису) на сайті. Для актуалізації даних потрібні такі документи (скан-копії): -паспорт; -реєстраційний код облікової картки платника податку; -свідоцтво про народження або ID карта дитини (за наявності); -документ підтверджує інвалідність; -витяг про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування); -посвідчення особи з інвалідністю/пенсійне посвідчення; -довідка внутрішньо переміщеної особи за наявності. У разі відсутності технічної можливості, можна звернутись особисто до: -будь якого найближчого Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП); -органу соціального захисту населення за зареєстрованим/фактичним місцем проживання.

Механізм безоплатного забезпечення допоміжними засобами реабілітації (далі – засоби реабілітації) визначено Порядком забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012. № 321 (далі – Порядок). Особи мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації за рахунок коштів державного бюджету або отримують компенсацію за самостійно придбані засоби, визначені додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 відповідно до показань для забезпечення засобами реабілітації в порядку черговості подання заяви про забезпечення засобом реабілітації. Заява (за формою, затвердженою Мінсоцполітики) про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) у паперовій (зокрема сформованій за допомогою засобів Єдиної системи (за технічної можливості) або електронній формі може бути подана: до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради (далі – органи соціального захисту населення); до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи у банку даних; через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики; через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості); до територіального відділення Фонду. Для взяття на облік особа або її законний представник під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів): паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі – документ, що посвідчує особу), свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років); висновку (з урахуванням положень абзацу десятого пункту 5 цього Порядку); документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності). Військовослужбовці додатково подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів): довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким не встановлено інвалідність) (за наявності); військового квитка (для військовослужбовців, які є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії). Для отримання компенсації за самостійно придбані засоби реабілітації особи, які перебувають на обліку в банку даних, додають до заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) копії таких документів (з пред’явленням оригіналів): документа, що посвідчує особу; документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); висновку або іншого документа, визначеного пунктом 5 цього Порядку, що підтверджує потребу в засобах реабілітації (крім випадків, передбачених пунктами 6, 7, 8 та абзацом тринадцятим пункту 28 цього Порядку); розрахункового документа, що підтверджує придбання засобу реабілітації. У разі придбання протезно-ортопедичних виробів, у тому числі ортопедичного взуття, засобів для особистого догляду та захисту, додатково подається видаткова накладна на виріб із зазначенням його функціональних характеристик та переліку комплектуючих такого виробу. Подання документів, що містять завідомо неправдиві дані, є підставою для відмови особі в забезпеченні засобами реабілітації (виплаті компенсації).

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України», Пенсійний фонд України з 01 липня 2025 набув повноважень з призначення та виплати державних соціальних допомог. Отже, процедура видачі посвідчень отримувачам державної соціальної допомоги забезпечується Пенсійним фондом України і не підлягає контролю з боку Нацсоцслужби.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Порядком призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1805) (далі – Порядок). Допомога при народженні дитини: Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини. Допомога при народженні дитини, яка народилася до 31 грудня 2025 р. включно, надається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги. Призначення і виплати допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини у розмірі 50000 гривень органами Пенсійного фонду України здійснюється відповідно до Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805 «Деякі питання надання державної допомоги сім’ям з дітьми». Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку: допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку надається матері або іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Відповідно до пункту 18 Порядку, для одержання допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку подається заява матері або іншого законного представника дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку, про призначення окремих видів державної соціальної допомоги, яка складається за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України», у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку. Якщо заявником є матір, разом із заявою подається номер запису про медичний висновок в Реєстрі (за наявності). Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку призначається з наступного дня після закінчення дії медичного висновку або виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та до досягнення дитиною однорічного віку, якщо звернення за призначенням такої допомоги надійшло не пізніше закінчення останнього дня шостого місяця після досягнення дитиною однорічного віку. Така допомога призначається по місяць досягнення дитиною однорічного віку включно. Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку призначається іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників) з дня набуття ним відповідно до законодавства права представляти інтереси дитини, що підтверджується документально. Допомога на дітей одиноким матерям: Згідно з пунктом 43 Порядку, відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною). Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. Під час реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається. Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Попередні шість місяців становлять шість місяців, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід). Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги».

Умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», перелік документів та/або відомостей, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати визначені Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям затвердженим, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі – Порядок). Згідно з пунктом 2 Порядку, державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також іншим малозабезпеченим сім’ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням. Відповідно до пункту 5 Порядку, до складу малозабезпеченої сім’ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються. Права члена сім’ї має одинока особа. Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги. Для призначення державної соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник малозабезпеченої сім’ї подає нові заяву та декларацію. Державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період з урахуванням відповідності отримувачів державної соціальної допомоги вимогам і критеріям, передбаченим цим Порядком, без звернення таких отримувачів: одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел існування (не отримують доходів, що враховуються до середньомісячного сукупного доходу згідно з Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги»; непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону

Механізм призначення і виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях визначено Порядком виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» (далі – Порядок). Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною. Згідно пункту 6 Порядку, документи та/або відомості, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто. Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами та/або відомостями, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно. У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину. Допомога не призначається, якщо на дату звернення багатодітна сім’я отримує базову соціальну допомогу відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги».

Механізм призначення і виплати базової соціальної допомоги визначено Порядком реалізації експериментального проєкту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03 2025 № 371 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання базової соціальної допомоги» (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 Порядку, базова соціальна допомога призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів, який звернувся за її призначенням (далі - уповноважений представник сім’ї) строком на шість місяців з автоматичним продовженням виплати такої допомоги на наступний період, але не більше ніж протягом строку реалізації експериментального проекту. Якщо член сім’ї отримує один або декілька таких видів державної допомоги: державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях; тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, то заява про намір та заява про призначення подаються отримувачем таких видів державної допомоги: у паперовій формі до органів Пенсійного фонду України незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї (за принципом екстериторіальності); в електронній формі засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія). Подана уповноваженим представником сім’ї заява про намір, документи/відомості опрацьовуються засобами інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України з урахуванням інформації з Єдиної системи, після чого такому представнику повідомляється майбутній (орієнтовний) розмір базової соціальної допомоги. Підтвердження згоди з майбутнім (орієнтовним) розміром базової соціальної допомоги здійснюється шляхом підписання уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї заяви про призначення, в якій також зазначається згода на припинення виплати раніше призначених одному або декільком членам із складу сім’ї видів державної допомоги, зазначеної вище.

Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі – Положення). Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов’язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії». Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що задекларовані та/або зареєстровані за місцем проживання (перебування) в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають і зазначені в декларації), крім осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії без звернення громадян. На осіб із складу домогосподарства розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Якщо в житловому приміщенні (будинку) є кілька розділених особових рахунків, або за однією адресою є декілька житлових приміщень (будинків) з розділеними особовими рахунками, житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг призначається кожному із таких домогосподарств на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. Склад кожного із домогосподарств визначається на підставі відомостей, внесених до декларації. При цьому до складу різних домогосподарств у межах одного житлового приміщення (будинку) не можуть входити члени однієї сім’ї. Для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується: за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону; за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону; за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону. У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні. Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається виходячи з розміру доходу осіб, зазначених у пунктах 24, 25 і 28 цього Положення, за попередній календарний рік. Відповідно до пункту 36 Положення, розрахунок середньомісячного доходу для осіб, які отримували хоча б один з таких видів доходу, як стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім’ї, здійснюється шляхом ділення загальної суми сукупного доходу за період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, на кількість місяців, у яких його отримано. Уповноваженим органом протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів та отримання інформації відповідно до пункту 50 цього Положення приймається рішення про: призначення житлової субсидії; не призначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від’ємне значення); відмову в призначенні житлової субсидії. Уповноважений орган не призначає (не розраховує) житлову субсидію на житлово-комунальні послуги, що надаються управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг, які не подали відомостей про надання житлово-комунальних послуг та управління багатоквартирним будинком, зокрема щодо: розміру цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і платежів за такі послуги; розміру внесків/платежів об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги в такому будинку.

Згідно з пунктом 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1040 компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, зазначеним у абзацах другому - шостому пункту 1 цього Порядку, якщо такі особи: отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, стаціонарного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору; отримують виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім дітей з інвалідністю підгрупи А, батьки яких перебувають у трудових відносинах, або є фізичними особами - підприємцями, або провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську, нотаріальну діяльність), та осіб з інвалідністю з дитинства I групи), «Про психіатричну допомогу», «Про соціальні послуги»; за висновком про результати комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, не потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі; 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України «Про соціальні послуги»; 4) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують соціальні послуги догляду вдома, денного догляду, паліативного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859, компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи: отримують соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; отримують виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про соціальні послуги», «Про психіатричну допомогу», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім дітей з інвалідністю підгрупи А, батьки яких перебувають у трудових відносинах або є фізичними особами - підприємцями, або провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську, нотаріальну діяльність), осіб з інвалідністю з дитинства I групи); за висновком про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, не потребують надання соціальних послуг з догляду. 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі; 4) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, установлений законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.