Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Чим відрізняється запит на інформацію від звернення громадян?
Суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації – це зокрема, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, що здійснюють владні повноваження та суб’єкти визначені у статті 3 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Запит на інформацію може бути:
індивідуальним або колективним та може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Усний запит викладається запитувачем на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені, «гарячі» телефонні лінії та записується (реєструється) відповідальною посадовою особою.
Письмовий запит надсилається поштою або передається запитувачем до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
Право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов’язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, окрім випадків передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту і отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Основними принципами забезпечення доступу до публічної інформації є:
1) прозорість та відкритість діяльності суб’єктів владних повноважень;
2) вільне отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправність, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Обмеження доступу:
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених Законом.
Закон визначає випадки, коли доступ до інформації може бути обмежений, зокрема, у разі, якщо інформація є конфіденційною, становить державну таємницю або службову інформацію.