Важливість реформи деінституціалізації інтернатів полягає у створенні умов, за яких потреба в інтернатах чи дитячих будинках зникне. Натомість, перевага буде надаватися сімейним формам виховання та розвитку соціальних послуг у громадах, що діятимуть в інтересах дитини і сприятимуть збереженню сім’ї. Адже кожна дитина потребує любові та гідного майбутнього. 

Однією з альтернатив дитячим притулкам та інтернатам є патронатна сім’я. Хоча для України це явище нове, в європейських країнах та Сполучених Штатах завдяки такій формі влаштування дітей практично не існує дитячих будинків. 

Отже, патронат – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Ця форма дає змогу соціалізувати дитину та оточувати її батьківською турботою. 

Патронатним вихователем може бути повнолітня особа, яка є громадянином України, має належні житлово-побутові умови за місцем проживання і добровільного помічника, разом із яким пройшла професійну підготовку за спеціальною програмою та отримала відповідну рекомендацію. 

Про алгоритм створення патронатної сім’ї – вже розповідаємо нижче.