Повномасштабне вторгнення в Україну стало викликом для всіх сфер життя – передусім соціальної. Втім, соціальні фахівці не припиняють надавати підтримку мешканцям звільнених територій, забезпечуючи їхні базові потреби у продуктах харчування, доступі до медичних послуг чи державних гарантій, сприяючи дотриманню стандартів соціальної інклюзії.

Особливу увагу потребують родини військовослужбовців, які загинули, зникли чи опинились в полоні, адже почути та надати професійний зворотний зв’язок – не просте завдання соціальних працівників.

Крім того, це важливо й при роботі з людьми, які отримали інвалідність під час бойових дій та потребують реабілітації, протезування, допомоги з перекваліфікацією чи здобуттям нового фаху; з внутрішніми переселенцями у наданні соціальних послуг, забезпеченні можливості працевлаштування та реінтеграції в життя нової громади; дітьми, у яких війна забрала батьків.

Спеціалісти повинні мати глибокі знання щодо методів роботи з особами, які втратили близьку людину, а також розуміти особливості кризового менеджменту в роботі з ветеранами; сім’ями, де виникло домашнє насильство, в тому числі сексуальне, повʼязане з конфліктом.

Про ключові обов'язки соціальних працівників у підтримці процесу післявоєнної роботи на деокупованих територіях, формуючи фізичне та психологічне відновлення постраждалих у нашій інфографіці.