У нашій серії публікацій про безбар’єрну комунікацію звертаємо вашу увагу на термін «дитина з особливими освітніми потребами». Нехай вас не лякає слово «особливими», оскільки його використання у випадку опису дитини, яка потребує додаткової підтримки в освітньому процесі – є коректним.
Це можуть бути:
-
діти з інвалідністю;
-
діти з родин, що опинилися у складних життєвих обставинах;
-
безпритульні діти;
-
діти, які живуть із ВІЛ/СНІД;
-
діти з дислексією (порушення, яке ускладнює читання);
-
дисграфією (порушення, за якого складно писати);
-
дискалькулією (порушення, що викликає проблеми з розрахунками, розв’язання математичних задач);
-
діти-сироти;
-
діти, позбавлені батьківського піклування та інші.
Крім того, дитина, яка тимчасово відсутня в освітньому процесі через хворобу чи інші причини, також може потребувати додаткового часу для того, щоб наздогнати своїх однолітків і, отже, вважається дитиною з особливими освітніми потребами.