Кабінет Міністрів України ухвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та Операційний план заходів з її реалізації на 2023-2025 роки.

Метою Стратегії є досягнення сталого зменшення гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року шляхом створення сприятливих умов та розроблення ефективних механізмів для забезпечення прогресу у цій сфері.

Стратегія визначає мету, цілі та завдання для швидкого досягнення Україною Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, зокрема: забезпечення гендерної рівності, розширення прав та можливостей для всіх жінок і дівчат (ціль 5), сприяння поступовому, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх (ціль 8), а також зменшення нерівності (ціль 10), визначених Указом Президента України від 30.09.2019 № 722.

В рамках виконання Стратегії, на Національну соціальну сервісну службу України покладаються завдання щодо проведення досліджень економічних переваг від застосування гендерних підходів для бізнесу та різноманітних заходів для роботодавців з метою впровадження ними принципу гендерної рівності на робочому місці, включаючи рівну оплату праці рівної цінності.

Для довідки:

Згідно з результатами дослідження, проведеного ДУ “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України”, головними причинами нерівності в оплаті праці жінок і чоловіків в Україні є такі фактори:

• високий рівень гендерної сегрегації на ринку праці (горизонтальної та вертикальної): чоловіки переважають на керівних посадах, жінки - у галузях та видах діяльності з більш низькою доданою вартістю або на посадах з нижчим рівнем оплати праці;
• відмінності у рівні підготовки та досвіді роботи, на що негативно впливає нерівномірний розподіл обов’язків жінок і чоловіків у догляді за дитиною та іншими членами сім’ї, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якими переважно користуються жінки.

Поширені у суспільстві стереотипи грають значущу роль у збалансуванні оплати праці жінок і чоловіків, і це призводить до серйозних наслідків, таких як пряма дискримінація за ознакою статі, недооцінка жіночої праці (включаючи хатню та працю по догляду) та упереджене ставлення роботодавців до жіночої зайнятості.

Стратегія доступна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2023-%D1%80#Text