На жаль, у часи активних бойових дій кількість громадян з інвалідністю в Україні зростає, тому ми продовжуємо розповідати про правила безбар’єрної, легкої та толерантної комунікації. І сьогодні розглянемо взаємодію з людьми, які користуються протезами.

Цю особливість часто помічають діти, які завжди допитливі до будь-яких змін у своєму оточенні, відтак вони можуть емоційно реагувати на таких людей на вулиці.

Рекомендуємо дорослим присвятити час розмові про інвалідність з дітьми: залежно від віку дитини, це може бути пояснення за допомогою іграшок, перегляд мультфільмів («Як приборкати дракона», «Скарлет», «Подарунок») чи розповіді про змагання паралімпійських спортсменів. Не є коректним порівняння таких людей з роботами, оскільки такі слова можуть налякати дітей або викликати хибні уявлення.

У повсякденному спілкуванні люди з протезами можуть у жартівливому форматі розповідати історії про отримані травми, робити дотепні порівняння або озвучувати анекдоти. Не варто різко або співчутливо на це реагувати. Крім того, не ставтесь до людей з протезами, як до постраждалих, постійно їх жаліючи та нав’язуючи свою допомогу. Краще з самого початку дізнатися у людини, яку саме допомогу вона потребує. Якщо вона відмовляється, поважайте її вибір.

Пам’ятайте, що особисті кордони кожного із нас важливі.